Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розвій — Розвій: розвиток [13;53;54] … Толковый украинский словарь
розвід — ро/зво/ду, ч. 1) Дія за знач. розводити 1). •• На ро/зві/д з метою розвести, розмножити, одержати новий урожай, приплід. 2) тільки розві/д, військ. Огляд і розподіл по постах військових підрозділів, признач. у караул. 3) тільки розві/д. Відстань… … Український тлумачний словник
розвій — 1 іменник чоловічого роду розвиток рідко розвій 2 іменник чоловічого роду розмотування розвій 3 іменник чоловічого роду що небудь розмотане … Орфографічний словник української мови
розвідник — іменник чоловічого роду, істота від: розвідувати розвідник іменник чоловічого роду, істота від: розводитися … Орфографічний словник української мови
розвідниця — іменник жіночого роду, істота від: розвідувати розвідниця іменник жіночого роду, істота від: розводитися … Орфографічний словник української мови
розв'язний — прикметник про манери розв язний прикметник про завдання … Орфографічний словник української мови
розвідач — іменник чоловічого роду, істота розвідник арх … Орфографічний словник української мови
розвідний — 1 прикметник який розірвав шлюб розвідний 2 прикметник для розмноження; розподілу; який можна розсувати … Орфографічний словник української мови
розвішаний — дієприкметник від: розвішати … Орфографічний словник української мови
розвішений — дієприкметник від: розвісити … Орфографічний словник української мови
